Що таке гіпотонія (артеріальна гіпотензія)?

Гіпотонія — це гостре або хронічне зниження показників артеріального тиску понад 20 % від його звичайних цифр, яке призводить до недостатнього кровопостачання органів. На розвиток цього стану вказують цифри 90/60 мм рт. ст. й нижче.

Від гіпотонії насамперед страждає головний мозок, який недоотримує необхідну кількість кисню. Низький тиск призводить також до кисневого голодування інших органів і систем. У результаті організм накопичує продукти обміну речовин, сповільнюється кровообіг і розвивається інтоксикація.

У медичній літературі трапляється ще одна назва зниження тиску — «артеріальна гіпотензія».

Класифікація гіпотонії

Причини появи зниженого тиску можуть бути як патологічними, так і фізіологічними.

Фахівці виділяють такі різновиди патологічної гіпотонії:

• Гостра (колапс або шок).
  Тиск знижується різко через серцеву недостатність, отруєння, сильну алергічну реакцію, кровотечу, травму головного мозку. Людина в такому стані потребує екстреної медичної допомоги.
• Хронічна первинна або вторинна.
  Тиск постійно знижений. Первинна (або ідіопатична) гіпотензія є самостійним захворюванням, імовірно розвивається через неврозоподібний стан судиннорухальних центрів і часто виникає через тривалі стреси. Вторинна гіпотензія провокується деякими інфекціями, хронічними захворюваннями або дефіцитом деяких вітамінів.

Фізіологічні гіпотонії поділяють на:

• Компенсаторну.
  Виникає в тих, хто активно займається спортом і виконує важку фізичну роботу.
• Географічну.
  Розвивається в жителів високогір'я або країн із жарким чи холодним кліматом, коли повітря розряджене або містить мало кисню.
• Ортостатичну.
  Виникає при різкому підйомі після тривалого перебування в положенні сидячи або лежачи.
• Постпрандиальну.
  Викликається перерозподілом крові після прийому їжі.

Іноді низький артеріальний тиск передається в спадок, і деякі лікарі виділяють таку гіпотензію в особливу форму.

Етіологія гіпотонії

Причини гіпотонії поділяються на фізіологічні й патологічні.

До патологічних причин гіпотензії відносять:

• різке зменшення об'єму циркулюючої крові при травмах, опіках і кровотечах;
• зневоднення;
• зниження тонусу кровоносних судин при анафілактичному й септичному шоці;
• серцева недостатність при різних захворюваннях: аритмії, тромбоемболії легеневій артерії, внутрішньосерцевій блокаді, інфаркті міокарда, серцевій ваді та ін.;
• різні хронічні захворювання та інфекції: патології наднирників, остеохондроз шийного відділу хребетного стовпа, деякі патології органів дихання, анемія, ревматизм, цукровий діабет та інші патології ендокринної системи, гепатит, цироз печінки, панкреатит, виразкова хвороба, туберкульоз та ін.;
• травми спинного й головного мозку;
• дислокація або ротаційний підвивих шийного хребця С1 (наприклад, при необережному та різкому повороті голови чи перекидах);
• родові та акушерські травми;
• порушення психоемоційного стану при хронічній втомі, стресових, депресивних і апатичних станах;
• неврози;
• психологічні травми;
• отруєння окисом вуглецю, фосфорорганічними та іншими речовинами;
• алергічні реакції;
• хронічна інтоксикація при алкоголізмі;
• вживання деяких лікарських препаратів: передозування при прийомі ліків проти гіпертонії;
• побічні реакції від антидепресантів, міорелаксантів та інших засобів;
• голодування й жорсткі дієти;
• дефіцит вітаміну С, Е, групи B.

Фізіологічній гіпотензії можуть сприяти такі чинники:

• пристосування до життя у високогірних зонах і в країнах із холодним і жарким кліматом;
• тривалі й інтенсивні фізичні тренування;
• підлітковий вік зі швидким зростанням;
• худорлява статура;
• стан після пробудження (в нормі після нічного сну упродовж дня тиск може підвищуватися на 30–40 одиниць);
• тривале перебування в положенні лежачи, наприклад, при постільному режимі чи стоячи;
• переохолодження;
• різка зміна положення тіла з горизонтального у вертикальне;
• вживання їжі (зазвичай у літніх або людей із гіпертонічною хворобою, цукровим діабетом або хворобою Паркінсона);
• вагітність.

Патогенез гіпотонії

Гіпотонія може провокуватися різними механізмами:

• скорочення об'єму циркулюючої крові;
• зниження серцевого викиду: ударного і хвилинного;
• зменшення припливу венозної крові до серця;
• зниження опору судинних стінок.

При гіпотензії головний мозок та інші органи страждають від кисневого голодування. Крім цього, недостатнє кровопостачання призводить до порушення метаболізму та розвитку інтоксикації.

При шокових станах виділяють три ступені тяжкості гіпотонії:

• I (систолічний) — АТ 90 мм рт. ст., пульс 90–100 у хвилину, блідість шкіри та слизових, прискорене дихання, хворий загальмований, але реагує на біль і вступає в діалог;
• II — АТ 75–80 мм рт. ст., пульс 110–140, виражена блідість і синюшність слизових, сильна загальмованість і адинамія, на питання хворий відповідає правильно, повільна мова;
• III — АТ 60 мм рт. ст. і нижче, пульс 140–180 визначається тільки на великих артеріях, землистий відтінок шкіри, холодний піт, глухість тонів серця, байдужість до оточуючих, відсутність реакції на біль, відповіді на питання односкладові й даються не відразу.

При подальшому прогресуванні шоку розвивається термінальний стан, що вимагає негайних реанімаційних заходів. У хворого АТ нижче 50 мм рт. ст. або не визначається, шкіра з мармуровим малюнком і застійними плямами, свідомість втрачається, розширені зіниці, губи синюшні, пульс ледь прощупується навіть на великих артеріях, дихання судорожне й рідкісне. У більшості випадків ця стадія шоку призводить до смерті.

Періодично, зазвичай у задушливому й жаркому приміщенні або в транспорті, у хворого можуть виникати непритомність. Також пацієнти часто скаржаться на порушення сну, і тому їм для повноцінного відпочинку необхідно більше часу.

Особливості перебігу гіпотонії під час вагітності

Під час гестації основна причина зниження тиску — підвищення рівня прогестерону, який спричиняє розслаблення м'язового шару судин і розширення артерій. На пізніх термінах гіпотонія викликається перерозподілом крові між тілом матері та вагітною маткою.

У нормі артеріальний тиск у вагітної знижується не більше ніж на 5–10 мм рт. ст. в порівнянні зі звичайними показниками. В інших випадках гіпотонія спричиняє значне погіршення самопочуття матері та викликає кисневе голодування плода.

При фізіологічній гіпотонії у вагітної періодично виникають запаморочення, дзвін у вухах, швидка стомлюваність, сонливість, похолодання рук і ніг. Зазвичай вони проходять самостійно й не вимагають спеціального лікування. Іноді в жінки може виникати переднепритомний стан і непритомність. Особливо часто може відбуватися в жарких і задушливих приміщеннях або при сильному стресі.

При патологічній гіпотонії під час вагітності АТ знижується значно. Водночас погіршується не лише стан матері, але і плода. Надмірне зниження тиску може призводити до ускладнень вагітності:

Для нормалізації артеріального тиску вагітним рекомендується регулярно займатися фізкультурою, частіше гуляти на вулиці та провітрювати приміщення, спати не менше 10 годин на добу, приймати контрастний душ. У меню повинні бути білкові страви в достатньому обсязі та 6–9 мг солі. У день варто приймати до 2 літрів рідини. При схильності до стресів необхідно вживати седативні засоби рослинного походження: пустирник, валеріану тощо.

При вираженій гіпотонії необхідно звернутися до лікаря. Самолікування під час вагітності неприпустиме. Безпечні препарати може призначити тільки фахівець.

Особливості гіпотонії в дітей

Гіпотензія в дітей молодшого віку спостерігається рідко й частіше виявляється в підлітків, особливо в дівчат. Зрозуміти, що таке гіпотонія в дітей, допоможуть такі показники артеріального тиску (в мм рт. ст.):

• 7–9 років — 80/40;
• 10–13 років — 85/45;
• 14–15 років — 90/50;
• 16–17 років — 90/55.

Якщо цей стан не провокується фізіологічними або патологічними причинами, то він виникає через надмірно швидкий ріст організму. Тактика лікування визначається симптомами гіпотонії. Воно може бути консервативним або медикаментозним.

Перша допомога при гіпотонії

При раптовому падінні показників артеріального тиску треба переконатися, що у хворого немає цукрового діабету, травм або поранень, внутрішніх пошкоджень, які здатні спричинити кровотечу. Якщо ці стани не виявлено, то необхідно:

• покласти хворого на рівну поверхню на спину й підняти ноги (під гомілки можна покласти валик з одягу тощо);
• забезпечити приплив свіжого повітря і зняти тісний одяг;
• виміряти АТ і записати результати;
• напоїти міцним чаєм із цукром;
• забезпечити оптимальний температурний режим.

Якщо стан хворого не стабілізувався, треба викликати бригаду екстреної медичної допомоги.

Лікування гіпотонії

Тактика лікування артеріальної гіпертензії визначається клінічним випадком. При фізіологічних варіантах зниження АТ терапія не потрібна. У випадках гострої або вторинної гіпотонії призначається лікування першопричини порушень тиску. При первинній гіпотонії проводиться комплексна немедикаментозна й медикаментозна терапія.

Загальні рекомендації

Пацієнту варто дотримуватися режиму дня, достатньо спати, уникати перевтоми, займатися фізкультурою, часто провітрювати приміщення й бувати на свіжому повітрі. Раціон має бути повноцінним. Їжу краще приймати невеликими порціями 4–5 разів на день. Вживання великої кількості солі, міцного чаю або кави для підвищення артеріального тиску потрібно обговорити з лікарем. Хворому необхідно відмовитися від шкідливих звичок, різких змін положення тіла, загартовуватися та виключити всі інші агресивні чинники.

Народна медицина

За погодженням із лікарем можуть прийматися різні фітозбори, ванни з відварами лікарських рослин, мед, пилок рослин, маточне молочко та інші природні адаптогени. Перед їх застосуванням варто переконатися у відсутності алергічної реакції.

А також треба плавного підніматися зі стільця або ліжка, уникати травм і стресів, приймати ліки за призначенням лікаря й не підвищувати їхнє дозування, регулярно відвідувати лікаря для виявлення й лікування хронічних патологій.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Medscape
• Довідник медичних препаратів