Як лікувати тривожний розлад?

Тривожний розлад – це захворювання, яке здатне наповнити життя будь-якої людини розгубленістю та страхами. На відміну від короткочасних потрясінь, викликаних стресовою ситуацією, тривожні розлади тривають не менше ніж півроку й без відповідного лікування можуть перерости в серйозні психічні порушення.

Дуже часто тривожний розлад супроводжується фізичними або психічними захворюваннями, які здатні приховувати або посилювати симптоми тривоги.

Класифікація тривожних розладів

Всі тривожні розлади мають власний набір симптомів, але всі ці симптоми об'єднуються навколо спільної характеристики – надмірного ірраціонального жаху й страху.

Нині виділяють декілька видів тривожних розладів:

• тривожний розлад (генералізований тривожний розлад, панічний стан); 
• реакція на важкий стрес і порушення адаптації або посттравматичний стрес (PTSD);
• синдром нав'язливих станів або обсесивно-компульсивний розлад (OCD);
• соціофобія або соціальний тривожний розлад;
• синдром загальної тривожності (GAD);
• специфічні фобії.

Етіологія

Причини тривожного розладу сьогодні вивчені ще недостатньо.

У багатьох людей це захворювання розвивається без будь-яких видимих причин.

Фактори розвитку тривожного розладу:

• стресові ситуації, сильні емоційні потрясіння;
• деякі захворювання (гіпертиреоз, серцева недостатність, феохромоцитома, бронхіальна астма, ХОЗЛ та ін.);
• лікарські препарати (амфетаміни, кофеїн, кортикостероїди);
• наркотичні засоби.

Для генералізованого тривожного розладу характерна стійка, надмірна, не обумовлена певними причинами тривога, яка триває більше ніж півроку. Хворий не може контролювати тривожний стан, він метушиться, не може розслабитися, з'являються труднощі в зосередженні уваги, побоювання за свої здоров'я та життя, а також здоров'я та життя близьких людей.

Крайнім виявом тривоги є панічні атаки. Для них характерно: наявність нападів (не менше 4 за останні 4 місяці) і їх повторюваність; кожний наступний напад виникає без будь-яких конкретних причин. Напад панічної атаки починається раптово на тлі повного благополуччя.

Характерним проявом нападу панічної атаки є яскраве емоційне аранжування. Перші напади супроводжуються страхом смерті, страхом збожеволіти або здійснити неконтрольований вчинок. Наступні напади характеризуються появою конкретних фобій.

Напади панічної атаки мають різну тривалість (від декількох до 30 хвилин), інтенсивність, можуть виникати в будь-який час доби. Зазвичай, напади закінчуються самостійно, але людина починає жити в страху, чекаючи на новий напад.

Тривожно-фобічні розлади мають нав'язливий характер страху, чітку спрямованість (страх зупинки серця, страх виникнення онкології, страх задухи тощо). Для фобій характерні наполегливий та інтенсивний перебіг, збереження самокритики, хворий усвідомлює ірраціональний характер переживань. Людина намагається уникнути будь-яких ситуацій, що викликають страх.

Наслідки тривожного розладу

Наслідки захворювання можуть носити вкрай негативний характер.

Тривожні розлади є незалежними факторами ризику розвитку багатьох серцево-судинних захворювань: інфаркту міокарда, артеріальної гіпертензії тощо.

Тривожні розлади чинять негативний вплив на якість життя хворого, значно погіршують його психічну, фізичну та соціальну адаптацію.

Діагностика

Тривожний розлад, діагностика якого ґрунтується на знаннях феноменології, діагностичних критеріях типового захворювання, факторах ризику його розвитку, часто заперечується та не усвідомлюється хворим. На практиці типові прояви тривожного розладу зустрічаються рідко. Тому, розпізнати проблему й призначити ефективне, адекватне лікування може тільки досвідчений психотерапевт.

Виявлення симптомів повинно проводитися активно, під час бесіди з самим хворим і його родичами. Під час клінічного інтерв'ю важливо з'ясувати як симптоми тривожного розладу впливають на повсякденне та професійне життя хворого, чи важко йому приймати рішення, наскільки звузилося коло спілкування, наскільки оптимістично він бачить майбутнє.

Для діагностики захворювання використовують тест на тривожний розлад. Психометричні тести допомагають визначити ступінь вираженості розладу, зміну динаміки на тлі проведеної терапії.

Для виключення неврологічних порушень і психологічних проблем лікар може призначити консультацію невролога і психолога.

Лікування тривожного розладу

Наявність у хворого тривожного розладу завжди вимагає лікування, незалежно від віку хворого, основного захворювання та причин, які привели до розвитку афективного стану.

При виборі методу лікування тривожного розладу враховується тип, тривалість і вираженість розладу, фактори, що призводять до його розвитку, наявність лікування раніше, препарати, що застосовуються в терапії, динаміка терапії.

При лікуванні тривожного розладу оптимальним є сполучення лікарських і немедикаментозних методів лікування.

Важливу роль в лікуванні відіграє психотропна терапія. Психофармакотерапія заснована на застосуванні анксіолітиків й антидепресантів.

Профілактика тривожного розладу

У сучасному світі ніхто не застрахований від виникнення тривожного розладу. Як можна знизити ризик розвитку захворювання? Для профілактики тривожного розладу необхідно дотримуватися кількох правил:

• уникати стресових ситуацій та негативних емоцій;
• протягом дня приділяти час на відпочинок, розслаблення, заняття хобі;
• уникати авралів на роботі та дедлайнів;
• вести активний спосіб життя, приділяти увагу регулярним фізичним навантаженням;
• відмовитися або максимально обмежити вживання алкогольних напоїв, міцного чаю, кави, цукру.

Якщо почуття тривоги є постійним і людина за своєю природою є неспокійною, доцільно вести щоденник тривожності. У записах фіксуються всі ситуації, які викликають занепокоєння й різкі негативні реакції. Це допоможе відстежити розвиток небезпечного стану та звернутися за професійною допомогою.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Medscape
• Mayo Clinic Health System