Як передається грип?

Грип – це гостре вірусне висококонтагіозне захворювання, що характеризується переважним ураженням верхніх дихальних шляхів та загальною інтоксикацією організму. Грип (Grippus) швидко і масово поширюється.

Класифікація

Залежно від клінічної картини, виділяють типові та атипові форми грипу. Типові форми поділяються на легкі, середньої тяжкості, тяжкі.

Атипові форми грипу – блискавична (гіпертоксична) та стерта.

Етіологія захворювання

Причиною грипу є РНК-віруси. Збудники містять два антигени – гемаглютинін та нейрамінідази. Залежно від антигену, виділяють три основних серотипи вірусів: A, B, C.

Віруси грипу дуже мінливі, особливо серотипу А. Практично щороку виникають нові варіанти грипу, до яких у населення немає імунітету. Кожен новий вірус грипу значно відрізняється за антигенними властивостями від попереднього і викликає складніші та більш масові епідемії грипу.

Як передається грип?

Джерелом захворювання є людина. Вірус грипу передається повітряно-крапельним шляхом. Найчастіше, інфекція розповсюджується в осінній та зимовий період.

До грипу сприйнятливі всі вікові групи, але найбільше – діти. Захворюваність характеризується вибуховим характером та стрімко охоплює широкі маси населення.

Після перенесеного грипу формується постінфекційний імунітет тривалістю 1-3 роки, але тільки до того різновиду грипу, яким була викликана хвороба. Антигенна мінливість вірусу може призводити до неспроможності імунітету та повторного захворювання.

Механізм розвитку

Вірус грипу легко пристосовується до особливостей клітин слизової оболонки дихальних шляхів. Потрапляючи на слизову, вірус проникає в епітеліальні клітини, де посилено розмножується та викликає розвиток дистрофічних явищ і некрозу. Хвороба швидко поширюється з носоглотки в гортань, трахею, бронхи. В результаті цього, у зараженої людини, як ускладнення, може розвинутися геморагічний синдром – геморагічний висип на шкірі та слизових оболонках, крововиливи у внутрішні органи.

Зниження бар'єрної функції клітин слизової оболонки сприяє активізації умовно-патогенних мікроорганізмів дихальних шляхів, загостренню бактеріальних хронічних патологій та виникненню різного роду ускладнень.

Поступове формування імунітету сприяє тому, що розмноження вірусу припиняється і настає одужання.

У хворих може з'явитися герпетичний висип на губах та крилах носа. Внаслідок ін'єкованості судин склери, обличчя та очі стають червоними. Можливі носові кровотечі. Слизова оболонка носа гіперемована та набрякла.

Важкість хвороби визначається вираженістю загальної інтоксикації. При важкому перебігу грипу спостерігається гострий початок, різко виражена інтоксикація організму, тривала лихоманка, блювота, судоми, втрата апетиту, втрата свідомості.

При блискавичній формі в симптомах грипу переважає важкий нейротоксикоз, що супроводжується розвитком набряку головного мозку, дихальної та серцево-судинної недостатності. Характерні крайня важкість та швидкоплинність захворювання, які закінчуються смертю.

Ускладнення

Найчастішим ускладненням грипу є запалення легенів – пневмонія, яка розвивається в результаті долучення бактеріальної флори (стафілококів, пневмококів).

Найважчим ускладненням захворювання є токсичний шок, який проявляється гострою судинною недостатністю, набряком легенів та головного мозку.

Важкі та ускладнені форми найчастіше розвиваються у дітей, в осіб з ослабленим імунітетом та літніх людей, які страждають захворюваннями серцево-судинної системи та легенів. У вагітних може виникнути загроза викидня.

Грип часто викликає загострення хронічних захворювань (бронхіальної астми, цукрового діабету), частішають випадки інфарктів міокарда та інсультів, серцево-судинної та гострої дихальної недостатності.

Діагностика

Діагностика грипу ґрунтується на симптоматиці захворювання та лабораторних методах дослідження.

Лабораторні дослідження:

• загальний аналіз крові;
• вірусологічні дослідження змивів з носоглотки;
• виявлення вірусного антигену методом імунофлюоресценції;
• серологічні дослідження (РСК, РГГА).

При підозрі на розвиток запалення легенів, терапевт призначає рентген органів грудної клітини.

Диференціальна діагностика грипу проводиться з багатьма інфекційними респіраторними захворюваннями, які супроводжуються високою температурою. При цьому, враховуються характерні симптоми грипу: швидке підвищення температури, лихоманка, біль у м’язах та суглобах, гіперемія обличчя, сильний головний біль, відсутність нежитю, закладеність носа в перші дні хвороби.

Лікування

Лікування грипу легкої та середньої тяжкості здійснюється в домашніх умовах. Госпіталізації підлягають пацієнти з важкими й ускладненими формами грипу, а також з важкими супутніми захворюваннями.

Хворим рекомендується рясне пиття (чай, морси, компоти, соки), легкозасвоювана та повноцінна дієта. Протягом всього періоду лихоманки показаний суворий постільний режим.

Лікування грипу комплексне і включає:

• етіотропне лікування (противірусні препарати, протигрипозний імуноглобулін);
• патогенетичну терапію (глюконат кальцію, аскорбінову кислоту, рутин, антигістамінні препарати та ін.);
• симптоматичне лікування (відхаркувальні, протикашльові, жарознижувальні засоби);
• дезінтоксикаційну інфузійну терапію.

За наявності бактеріальних ускладнень та супутньої патології, викликаної бактеріальною флорою, призначають антибіотики і сульфаніламідні препарати.

Профілактика

При лікуванні хворого на грип вдома, його необхідно ізолювати в окрему кімнату, яку треба регулярно провітрювати, та проводити в ній вологе прибирання. Важливо підтримувати оптимальну температуру (18-20 градусів) та вологість повітря 60%.

Всі особи, що оточують хворого, повинні носити медичні пов'язки, які потрібно міняти кожні 3-4 години.

У період епідемії грипу в дошкільних та загальноосвітніх закладах вводиться карантин. Обмежуються відвідування масових заходів.

Профілактика грипу в період епідемії захворювання:

• використання оксолінової мазі для обробки слизової носа;
• вживання противірусних препаратів, інтерферону (тільки після консультації з лікарем);
• повноцінний сон;
• повноцінне харчування з достатньою кількістю вітамінів;
• щоденна фізична активність;
• загартовування організму;
• точковий масаж та голкорефлексотерапія в області біологічно активних зон.

Важливим і ефективним специфічним засобом попередження грипу є вакцинація.

Вакцинація

Щеплення від грипу не є ліками проти хвороби та не здатне вилікувати вже інфікованих хворих. Але воно може запобігти зараженню та активізувати захисні сили організму для протистояння інфекції. Після введення вакцини, в організмі виробляються антитіла, які готові атакувати та знищувати віруси.

Вакцинуватися від грипу найкраще за 1-1,5 місяці до сезонного поширення захворювання (вересень, жовтень). За цей час в організмі виробляються необхідні антитіла.

Для імунізації дітей, дитячий інфекціоніст підбере спеціальні варіанти вакцин.

Протигрипозна вакцина діє до року, після чого поступово виводиться з організму.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Всесвітня організація охорони здоров'я
• Центр Громадського здоров'я МОЗ України